Українська мова | 5 - 9 классы
Допоможіть будьласка написати переказ розповідного тексту з елементами опису природи 6 клас Таємниці старого дуба.
Опис папуги?
Опис папуги!
Допоможіть!
Будьласка!
Скоріше!
Допоможіть будь ласка потрібно написати опис природи у науковому стилі?
Допоможіть будь ласка потрібно написати опис природи у науковому стилі.
Допоможіть будьласка скласти ОПИС Літа?
Допоможіть будьласка скласти ОПИС Літа.
Як напсати переказ тексту Біла пір'їнка ?
Як напсати переказ тексту Біла пір'їнка ?
Допоможіть будьласка.
Допоможіть написати переказ про паридист?
Допоможіть написати переказ про паридист.
Переказ розповідного тексту з елементами роздуму на тему : Як стати справжнім другом?
Переказ розповідного тексту з елементами роздуму на тему : Як стати справжнім другом.
Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму ?
Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму .
Народні звичаї.
Осинь опис завдання 53 сторінка 27 клас 4 допоможіть будьласка?
Осинь опис завдання 53 сторінка 27 клас 4 допоможіть будьласка.
Урок мовленнєвого розвитку Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису дій у художньому стилі Хліб на столі?
Урок мовленнєвого розвитку Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису дій у художньому стилі Хліб на столі.
У незнайомому лісі докладний переказ з елементами опису прироби?
У незнайомому лісі докладний переказ з елементами опису прироби.
Вы перешли к вопросу Допоможіть будьласка написати переказ розповідного тексту з елементами опису природи 6 клас Таємниці старого дуба?. Он относится к категории Українська мова, для 5 - 9 классов. Здесь размещен ответ по заданным параметрам. Если этот вариант ответа не полностью вас удовлетворяет, то с помощью автоматического умного поиска можно найти другие вопросы по этой же теме, в категории Українська мова. В случае если ответы на похожие вопросы не раскрывают в полном объеме необходимую информацию, то воспользуйтесь кнопкой в верхней части сайта и сформулируйте свой вопрос иначе. Также на этой странице вы сможете ознакомиться с вариантами ответов пользователей.
ТАЄМНИЦІ СТАРОГО ДУБАНе першу сотню літ росте на пагорбі посеред заплавної луки кремезний дуб із розлогим, покрученим, мов пальці в старої роботящої людини, гіллям.
Він міцно вчепився в землю товстим корінням, й жодному вітрові, здається, несила похитнути його сонцем обсмалений, дощами й морозами покарбований стовбур.
Час добряче подзьобав кору велетня, блискавкою скосило верховіття, а внизу, поблизу землі, виникло чималеньке дупло.
Саме це дупло й завдавало найбільше прикрощів дубові.
Дупло, звичайно, не одразу було таким, як тепер.
Спочатку це була звичайнісінька виразка на корі — вепр Ікла точив.
Потекли соки з рани, накинулися на солодке питво комахи різні, хотіли висмоктати з дерева всю живильну вологу, та воно не далося — швиденько рану зарубцювало.
У дерев, як і в людей, болячки змолоду швидше гояться.
Другу, вже невигойну, рану дуб одержав під час фашистської навали.
Він урятував тоді життя молодому винищувачеві танків, прийнявши на себе ворожий постріл.
Снаряд глибоко проник у тіло велетня, трохи навіть надколов стовбур, обпалив довкола себе деревину.
Добре, що не вибухнув.
Пізніше, через кілька років, дерево виштовхнуло з свого тіла осоружну залізяку.
Але рану затягнути сил уже не вистачило.
Туди одразу ж набилося багато комах - деревоточців.
Самі вони не їдять деревини, а ось їхні личинки тільки нею й живляться.
Ви бачили, напевне, які глибокі ходи залишають вони після себе у найміцнішому дереві.
Дупло з року в рік збільшувалося.
Розкошували деревоточці, а що міг дуб зробити?
Стогнав, сердешний, від безсилля, опускав додолу гілля від горя невтішного.
Важко оборонитися від хвороб звірові, та все ж таки знаходить він нерідко поміч (то в мурашник від надокучливих комах ляже, то рослинку лікарську знайде), а дереву тільки доля - вдача може зарадити.
Не обминула радість і нашого дуба.
Летів улітку бджолиний рій, сів перепочити на гілку, а тут дупло.
Далі бджоли не полетіли, оселилися в ньому.
Швиденько почистили, зайвину з нього викинули.
Затишно стало, сухо.
А там, де сухо, немає місця деревоточцям.
Деякі з них, щоправда, хотіли проникнути в дупло, так де там : хазяї і на поріг не пустили.
Невдовзі бджоли обжилися, меду наносили.
Довго їм дупло за вулика правило.
Дуб уже й хвилюватися за свою рану перестав.
Аж тут нова біда : пасли хлоп'ята корів на луках та й надибали якось на бджіл.
Не знайшлося серед пастушків розумника, щоб зупинив, стримав їхнє бажання звідати дикого бджолиного меду.
Хоч і хоробро захищалися крилаті трудівниці, та викурили їх з дупла хлоп'ята.
Наїлися меду з вощиною.
А дупло знову нічиїм стало.
Однак ненадовго, бо вподобали його навесні їжаки.
Невдовзі і їжаченята у гнізді з'явилися.
Знову заспокоївся дуб, бо нові гості, ласі до різних хробачків, не дадуть їм дерево їсти.
Та ось натрапив на їжачу сімейку голодний лис.
Вже й проминув дуба, а тоді почув запах їжаків і вліз у дуцло.
Як не підступає до них — голки колються, а до тіла — зась!
І все одно придумав хитрюган : випхав батька - їжака з дупла, хоч і лапи та морду поколов, а тоді покотив його до озера.
У воді їжачу сімейку згубив.
Після того в дуплі довго ніхто не жив, потім цілу зиму господарювала в ньому куниця.
Її налякали все ті ж пастушки, і вона подалася до лісу.
Однієї весни качка вивела в дуплі каченят.
Весна, відтануть закоцюблики, оживуть.
Яна пагонах щавлю збиралися шкідливі попелиці — найулюбленіша їхня здобич, а як тільки потягло холодом, сонечка збилися тут докупи й також закоцюбли.
Прямо під ними, у заглибинці, теж життя тепліє : равлик, що влітку об'їдав листя на кущах, знайшов у ній схованку.
Цього літа дуб був страшенно здивований : у гущавині його гілля з'явилася не бачена досі істота — дуже схожий на білочку звірок, тільки надто маленький.
Мордочка гостренька, на щоках чорні плями, вуха великі, круглі.
Хвіст довгий, ще й з китичкою на кінці.
Звірок довго нишпорив по дубу в пошуках малого дупельця, але не знайшов його.
Тоді спустився на землю, набрав сухої трави й звив собі на дубі кубельце.
Перепочив І почав полювати на слимаків, гусінь, комах різних.
Виходить, ще один захисник з'явився, зрадів дуб.
Пізніше всюдисуща сорока розповіла йому, що цього звірка сонею звуть.
Що жила вона, соня, донедавна в саду, там у неї дупельце було в старій груші, тепер її спиляли, ось соня й помандрувала в пошуках схову.
Дуб здивувався тоді незвичайній назві звірка, бо той спав дуже мало, все нишпорив у гіллі, а то й на землю спускався в пошуках їжі.
А тепер, коли холоди настали, зрозумів, що соня справді любить спати.
Із свого благенького житла ще рано восени перебралася в міцне гніздо вивільги, вкрилася, немовби ковдрою, кількома дубовими листочками й міцно заснула.
Нічого, до прильоту птахів проснеться.
. Тихо довкола.
Іскряться легенькі сніжинки, із - за темної, набряклої хурделицями хмари вигулькнуло сонце.
Воно торкнулося своїми промінчиками - гінцями верховіття дуба, й він радісно стрепенувся, відчувши їхнє лагідне тепло.