Українська мова | 1 - 4 классы
Описати свій процес праці (будь - якої) 10 речень Будь - ласка дуже потрібно.
Речення зі словом залишений, будь ласка дуже потрібно)?
Речення зі словом залишений, будь ласка дуже потрібно).
Допоможіть будь - ласка?
Допоможіть будь - ласка.
Треба написати твір(процесу праці)з елементами опису на тему"Як я готуюсь до Пасхи" Дуже, дуже прошу.
Будь ласка дуже потрібно?
Будь ласка дуже потрібно!
" пам'ятка на тему привітання".
Твір - опис на тему : Процес праці за власним спостереження?
Твір - опис на тему : Процес праці за власним спостереження.
Допоможіть будь - ласка))).
Будь ласка допоможіть?
Будь ласка допоможіть.
Наведіть приклад одного речення з неологізмами і одного речення з історизмами.
Будь ласка.
Дуже потрібно.
Твір спостереження процесу праці?
Твір спостереження процесу праці!
Будь ласка, допоможіть!
Будь ласка дуже потрібно скласти речення два речення з одиничним дієприслівником, який не відокремлюється?
Будь ласка дуже потрібно скласти речення два речення з одиничним дієприслівником, який не відокремлюється.
Будь ласка дуже потрібно 627 вправа?
Будь ласка дуже потрібно 627 вправа!
Допоможіть будь ласка, дуже потрібно?
Допоможіть будь ласка, дуже потрібно.
Дуже потрібно допоможіть будь ласка?
Дуже потрібно допоможіть будь ласка!
Вопрос Описати свій процес праці (будь - якої) 10 речень Будь - ласка дуже потрібно?, расположенный на этой странице сайта, относится к категории Українська мова и соответствует программе для 1 - 4 классов. Если ответ не удовлетворяет в полной мере, найдите с помощью автоматического поиска похожие вопросы, из этой же категории, или сформулируйте вопрос по-своему. Для этого ключевые фразы введите в строку поиска, нажав на кнопку, расположенную вверху страницы. Воспользуйтесь также подсказками посетителей, оставившими комментарии под вопросом.
Батик як мистецтво малювати гарячим воском по тканині зародився в Індонезії.
В Європу він потрапив у середині позаминулого століття, коли голландські купці привезли з острова Яви не тільки легкі струмисті тканини, вкриті найтоншими восковими візерунками, а й технологію їх виготовлення.
Існують різні батикові технології.
Це і гарячий батик, коли весь рисунок на тканині покривається гарячою восковою сумішшю, за винятком тих місць, які фарбуються одним, спочатку світлим тоном.
Тканину опускають у барвник, а потім прасують, топлячи віск, знову покривають воском для наступного фарбування.
І так доти, поки весь рисунок не стане кольоровим.
При “холодному” розписі на шовк наноситься графічний рисунок.
Потім контурні лінії закріплюються спеціальним “резервом”, а площини між ними розписуються фарбами, ніби аквареллю по мокрому.
Це мистецтво, що потребує не тільки натхнення, а й точного розрахунку.
Результат завжди неповторний і значною мірою непередбачуваний.
Такою ж індивідуальною творчістю, як живопис і скульптура, батик утвердив себе аж у ХХ столітті.
Традиційна батикова техніка відзначається складністю і тривалістю операцій.
Тому займатися ним принагідно не можна – треба бути одержимим.
Нині батик має художньо - артистичний “музейний” статус.
ІІ. Того ранку до початку уроків мені випала важка, немила, найчорніша, ще й принизлива, бо “жіноча”, робота – парити в жлукті білизну.
Може, хтось не знає, що таке жлукто?
О, це такий “апарат”, який вигадали наші найдавніші предки.
Може, ще трипільці.
Відпиляну – півтора чи трохи більше метра завдовжки - товсту вербову колоду продовбують долотом наскрізь, щоб лишилися тільки стінки в півдолоні завширшки, виходить такий собі кадівб (бочка) без дна і кришки, той кадівб ставлять біля ганку на чисту, рівненьку, з - під ціпа солому.
В жлукто кидають заздалегідь намочену білизну : сорочки, простирадла, рядна і все інше, посипають шаром, в долоню завтовшки, попелу – соняшникового або березового.
Шар білизни і шар попелу, й так доверху, а коли в печі у великих чавунах закипає окріп, ти рогачем витягуєш чавун на припічок, береш його великою ганчіркою й обережно, щоб не хлюпнути, не обваритися, преш той баняк надвір і виливаєш у жлукто.
В жлукті клекотить, наче в пеклі, гаряча пара шугає в небо.
Відтак преш другий чавун, бурхаєш його в жлукто й мерщій накриваєш жлукто пічною заслінкою.
В жлукті клекоче, булькає, стогне – то дезинфікується, вибілюється білизна.
Коли клекіт вщухає, ти йдеш до печі й витягаєш звідти розжарений шмат металу, це може бути велика гиря, шмат рейки, в наших сусідів у печі розжарювалося гарматне, ще з давніх часів ядро, розжарювали й снаряди, з яких виколупаний тол, у нас же за той прискорювач виробітку пари правила танкова шестерня десь на пуд вагою, котрою я інодні вправлявся у вижиманні.
Зачепивши тлустим дротяним гаком шестерню, преш її до жлукта і вкидаєш туди.
Там знову клекіт, буркотіння, булькання, шипіння, і пар свистить через заслінку, неначе з паровоза.
Повернувшись зі школи, я виймав білизну та складав на санчата (влітку на возика) й цуприкував до річки, а там мати гамселили її прачем, полоскала в ополонці, й ми вдвох викручували.
Висушена на тину, на мотузках у саду така білизна, продезинфікована, чиста, пахне городом, полем, небом – білим світом.