Українська мова | 5 - 9 классы
Твір в публіцистичному стилі герої не вмирають.
Твір у публіцистичному стилі на тему Суспільство, у якому я хочу жити?
Твір у публіцистичному стилі на тему Суспільство, у якому я хочу жити.
Твір в публіцистичному стилі ми - єдина нація?
Твір в публіцистичному стилі ми - єдина нація.
Твір на суспільну тему в публіцистичному стилі "Екологічна культура людини"?
Твір на суспільну тему в публіцистичному стилі "Екологічна культура людини".
Твір - роздум в публіцистичному стилі на тему « Моральні цінності людини »?
Твір - роздум в публіцистичному стилі на тему « Моральні цінності людини ».
Твір у публіцистичному стилі - Громадська діяльність це поклик душі?
Твір у публіцистичному стилі - Громадська діяльність це поклик душі.
Твір у публіцистичному стилі "Феномен Шевченка"?
Твір у публіцистичному стилі "Феномен Шевченка".
Твір - опис золоті ворота києва у публіцистичному стилі?
Твір - опис золоті ворота києва у публіцистичному стилі.
Твір у публіцистичному стилі на тему "Людина - це не титул, а обов'зок"?
Твір у публіцистичному стилі на тему "Людина - це не титул, а обов'зок".
Твір - опис Києво Печерський лаври у публіцистичному стилі?
Твір - опис Києво Печерський лаври у публіцистичному стилі.
Твір - роздум у публіцистичному стилі на морально - етичну тему?
Твір - роздум у публіцистичному стилі на морально - етичну тему!
На этой странице сайта, в категории Українська мова размещен ответ на вопрос Твір в публіцистичному стилі герої не вмирають?. По уровню сложности вопрос рассчитан на учащихся 5 - 9 классов. Чтобы получить дополнительную информацию по интересующей теме, воспользуйтесь автоматическим поиском в этой же категории, чтобы ознакомиться с ответами на похожие вопросы. В верхней части страницы расположена кнопка, с помощью которой можно сформулировать новый вопрос, который наиболее полно отвечает критериям поиска. Удобный интерфейс позволяет обсудить интересующую тему с посетителями в комментариях.
В нашому світі є безліч проблем, ми щиро переживаємо їх, але коли настає скрутна хвилина, раптом все змінюється.
Всі проблеми, що були, стають мізерними і незначущими , а натомість їм приходить усвідомлення думки про правдивість нашого життя, що так уміло прикрашалося засоби масової інформації.
Раптом спала димка ілюзій і перед нами постає реальна картина ситуації, що відбувається на нашій землі, на нашій Батьківщині.
Тоді кожен і відкрив своє справжнє лице.
Одні виявилися боягузами, інші ледарями, які лише вміють гарно говорити, але були й інші.
Тих, кого було набагато більше .
Це герої.
По правді кажучи, я навіть не очікувала, що їх виявиться в нашій країні так багато.
Солдати, волонтери, всі, хто допомагав і допомагає.
Хтось це робив менше, хтось більше, але жоден не залишився байдужий.
Багато хто говорить, що в наш час люди стали злі, але це не так.
Ми бачимо на сьогоденному прикладі, що світ повний добрих і самовідданих державі людей, які борються за наше майбутнє, за наше життя.
Солдати, що пішли зараз на зону АТО і всі, хто зараз із ними рискують не повернутися до дому.
У кожного з них є сім’я, родина, друзі.
Їм є що втрачати.
Можливо, інший би не погодився, але не вони.
Ті, завдяки кому ми зараз спокійно ходимо до школи чи на роботу.
Будучи в безпеці, ми до кінця не усвідомлюємо всієї тієї ситуації, що відбувається.
Все добре, допоки добре.
Не так давно відбувся Євромайдан, зараз же ми майже не згадуємо про нього, бо все налагодилося.
А що якби ні?
Що якби не було майдану?
Що тоді?
Можливо, все залишилося б на своїх місцях, можливо було б гірше, але краще не сталося б, безперечно.
І тому, що наша держава зрушила з місця є заслуга всіх тих, хто полягли за наше краще життя.
Пам’ятаймо це.
Пам’ятаймо всіх, живих і тих, хто вже не з нами.
Солдатів і активістів майдану.
Лікарів і волонтерів.
Пам’ятаймо старих, пам’ятаймо молодих.
Вони боролися за наше життя.
Не забуваймо це.
Закарбуймо їхні імена у пам'ять вічності, тоді вони не вмруть, а будуть завжди з нами.
Усіх колись не стане на цьому світі, але в наших серця вони, герої, житимуть вічно.