Українська мова | 1 - 4 классы
Твір "Заквітчаймо свою Україну".
Будь ласка напышить твир на тему " Заквітчаймо свою Україну" (6 - 8 речень)?
Будь ласка напышить твир на тему " Заквітчаймо свою Україну" (6 - 8 речень).
Срочно Напишіть невеликий твір (6 - 8 речень) у художньому стилі за поданим початком на тему «Заквітчаймо свою Україну»?
Срочно Напишіть невеликий твір (6 - 8 речень) у художньому стилі за поданим початком на тему «Заквітчаймо свою Україну».
Для зв'язності тексту використайте спільнокореневі слова, а також деякі з поданих ключових сполучень слів.
Уведіть у текст спонукальне речення зі звертанням.
Твір - мініатюра про героїв України?
Твір - мініатюра про героїв України.
Твір на тему "Калина символ України"?
Твір на тему "Калина символ України".
Твір на тему : Київ - серце України?
Твір на тему : Київ - серце України.
Напишіть твір - мініатюру про героїв України?
Напишіть твір - мініатюру про героїв України.
Твір на тему : Україно, люба ненько?
Твір на тему : Україно, люба ненько.
Твір на тему" Я люблю Україну"?
Твір на тему" Я люблю Україну".
Твір на тему"Природа України"?
Твір на тему"Природа України".
Твір за що я люблю Україну?
Твір за що я люблю Україну.
На этой странице находится вопрос Твір "Заквітчаймо свою Україну"?, относящийся к категории Українська мова. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 1 - 4 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська мова. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
Моя рідна земля – благословенна Україна.
Важким і тернистим був її шлях.
Віками люті вороги хотіли позбавити нашу неньку мови, нації та мрій.
Та піднялась вона із колін, кинувши додолу вороже ярмо.
Сьогодні вона є спільним домом для велетенської родини, у якому лунає ніжно - мелодійна українська пісня.
Моя Україна – це золотисті пшеничні коси і небесна блакить, це край, де «сміються плачуть солов’ї», це тихі зорі і ясні води…Не уявляю я матінки - годувальниці без синьооких волошок в житі та червонощоких маків, без калинового намиста та вербової гілки, без цілющого барвінку та розмаїття мальв…І так хочеться, щоб моя рідна земля завжди мала свого господаря, який дбатиме про її долю, щоб залишити у спадок нащадкам могутню державу із славною історією та з національними звичаями і традиціями.
Нелегкі часи випали на долю неньки - України, тому вона із мольбою на устах благає нас згадати про неї, відбудувати, відновити і запитує : «Хто ж то зробить, як не ви – пагінці тисячолітнього дерева мого роду?
»А й справді, саме нам вершити майбутнє української нації, зміцнювати коріння родинного дерева і примножувати багатства рідної землі.
Ми, нащадки славного козацького роду, йдемо по світу у священних вишиванках, у яких і біль український, і зітхання, дівочі мрії і сподівання, і вкотре доводимо усім, що ми – є, що дух українського народу живе!
Квітчаста рідна Україно, ми, діти твої, зробимо усе для того, щоб множився цвіт нашої нації.
Ось побачиш : ми розбудуємо тебе працеюхліборобіві вчених, вчителівталікарів, поетів та композиторів.
Золоті коси рідної матінки будуть заквітчані успіхами її синів і дочок.
З’являться нові винаходи, втіляться у життя мрії, підвищиться добробут народу.
Заквітує наша земля рясними садами, наповниться дитячим сміхом, стане щасливим та радісним майбутнє, бо наша ненька – Україна у вінку калиновім!