Українська мова | 5 - 9 классы
Твір на тему щире серце дідуся.
Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розміркувань?
Одне слово, сказане від щирого серця, діє на наш розум сильніше усяких найважливіших доказів і переконливіше усяких розміркувань.
Повний синтаксичний розбір.
Скласти мі ні твір на тему серце матері?
Скласти мі ні твір на тему серце матері.
Написати твір на тему "серце не камінь"?
Написати твір на тему "серце не камінь".
Твір на тему : Київ - серце України?
Твір на тему : Київ - серце України.
Твір на тему : "Бабусине серце"?
Твір на тему : "Бабусине серце".
Твір на тему "Я - серце людини яка курить"?
Твір на тему "Я - серце людини яка курить".
Твір - мініатюра на тему лагідне слово - ключ до серця?
Твір - мініатюра на тему лагідне слово - ключ до серця.
Що означає прислів'я щире слово душу й серце обігріло?
Що означає прислів'я щире слово душу й серце обігріло.
Всім привіт помажіт буд ласка поясніт прислів'я щире слово душу й серце обігріло?
Всім привіт помажіт буд ласка поясніт прислів'я щире слово душу й серце обігріло.
Перед вами страница с вопросом Твір на тему щире серце дідуся?, который относится к категории Українська мова. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Сьогодні я прокинулась від легесенького постукування у вікно.
Відкрила очі і ледь не скрикнула від радощів : «Яблунька розцвіла!
Яблунька мого доброго дідуся.
: . »
Відчинила вікно, і дукмяна хвиля ранкової свіжості, напоєна тонким ароматом яблуневого цвіту, підхопила мене на крила спогадів.
Я повертаюсь у дитинство.
Як живий іде садом дідусь.
Він і дня не міг про - .
Жити без роботи у свої сімдесят п'ять.
— Відпочили б, дідусю, — просила я його.
А він лише одказував : «Без діла слабіє сила.
»
Якось весняним, ранком дідусь сказав, що сьогодні навчить мене саджати яблуні.
Я вже хотіла бігти, та він зупинив, ховаючи посмішку в сиві вуса.
«Не метушись — швидше буде.
»
Зібравши інструменти, дідусь став розмічати місце для ями, а я замішувала у чавунці глиняний розчин.
Дідусь тим часом став не поспішаючи копати.
Незабаром він покликав мене.
«Бери, внучко, заступ і ген на той пустир підемо.
Яблунька там, наче сирітка, серед кущів терсну заблукала.
»Деревце справді виявилося непоказним.
Стовбур зламаний.
Гілки висіли, ніби перебиті руки.
Яблуньку дідусь викопував довго.
Потім обережно взяв дичку своїми вузлуватими мозолястими руками і став уважно розглядати кореневище.
Щось проказуючи стцха до яблуньки, відрізав ножицями пошкоджені корінчики.
Зануривши кореневище у глиняну купелю, опустив саджанець у ямку.
Я стала закидати її, а він у той час ніжно підтримував яблуньку, легенько підтрушуючи.
Зробивши црасиву луночку, з якоюсь веселою зажурою мовив : «Рости на радість людям!
»
. Спогади на мить перервала бджілка, що злетіла з рожевої пелюстки.
І знову я згадала дідуся.
Останню його яблуньку — і першу в твір моєму житті.
Ні, дідусь не просто навчив мене саджати дерева, він навчив дарувати іншим радість і красу.
А вони — безсмертні!