Українська мова | 1 - 4 классы
Переказ з укр мови Гончар.
Письмовий переказ з укр мови, був теплий весняний ранок?
Письмовий переказ з укр мови, був теплий весняний ранок.
2 реченья по укр?
2 реченья по укр.
Мови з прямую мовою.
Укр мова и укр лит 3 - 4 класс?
Укр мова и укр лит 3 - 4 класс.
Укр мова 3 клас вашуленко укр 387?
Укр мова 3 клас вашуленко укр 387.
Помогите с укр?
Помогите с укр.
Мов)))))))))))))))).
Перед вами страница с вопросом Переказ з укр мови Гончар?, который относится к категории Українська мова. Уровень сложности соответствует учебной программе для учащихся 1 - 4 классов. Здесь вы найдете не только правильный ответ, но и сможете ознакомиться с вариантами пользователей, а также обсудить тему и выбрать подходящую версию. Если среди найденных ответов не окажется варианта, полностью раскрывающего тему, воспользуйтесь «умным поиском», который откроет все похожие ответы, или создайте собственный вопрос, нажав кнопку в верхней части страницы.
Не боги знаходили і добували глину, тим більше не вони ліпили і випалювали горщики.
Загальні гончарні форми брали початок ще з часів Київської Русі і навіть раніше.
Проте кожний тип гончарних виробів мав свої особливості, зумовлені і місцевими традиціями, і сортом глини, і майстерністю гончара.
Тільки спеціалісти могли розібратися у сортах глини.
Скажімо, полтавські гончарі розрізняли «піскувату» — піщанисту вогнетривку глину, «сипець» — сильно піщанисту глину, «жорстку» — велико - зернисту глину, «наглинок» — жовтувато - зелену глейку глину.
Гончарі використовували глину в ч истому вигляді, а також у різноманітних сумішах.
Її привозили з «глинища» і зберігали на подвір’ї.
Чим довше вона там лежала, тим краще.
За необхідності її заносили у майстерню і заливали водою.
Замішану, як тісто, глину били веслами, колотили дерев’яними молотками — «довбиями», «стругали спеціальними «стругами», зробленими з уламків коліс, або різали дротом.
Після цього глину розкачували у різної довжини ковбаски.
Від них гончар відщипував шматочки і обробляв спочатку на ручному, а пізніше на важкому ножному гончарному крузі.
Після обробки вироби сушили на подвір’ї або в домашній печі.
Остання операція — випалення.
Його здійснювали у гончарній печі.
Вироби у піч ставили рядами, між якими були переділки.
Необхідно було стежити за температурою.
Випалення часто тривало близько доби і поділялося на три етапи : випалення на слабкому, середньому та сильному вогні.
Вистигали вироби під нічним склепінням.
Чимало виробів покривалися поливою, яку одержували з піску та окису свинцю.
А для розпису використовували фарбу, яку наливали у коров’ячий ріжок, у вузький кінець якого було вставлено перо.