Українська мова | 5 - 9 классы
Твір на тему "Мова - диво калинове".
Міні Твір наша мова калинова?
Міні Твір наша мова калинова.
Твір - опис калиновий кущ восени?
Твір - опис калиновий кущ восени.
Твір на тему "Моя люба мати, калиновий цвіт, в тобі, рідна мати, весь мій любий світ?
Твір на тему "Моя люба мати, калиновий цвіт, в тобі, рідна мати, весь мій любий світ.
".
Напишіть твір на тему мова - втілення думки?
Напишіть твір на тему мова - втілення думки.
Фонетичний розбір "Ти наше диво калинове, кохана материнська мово"?
Фонетичний розбір "Ти наше диво калинове, кохана материнська мово".
Твір на тему "моя компанія"?
Твір на тему "моя компанія".
Надо на укр.
Мову.
Твір на тему "Мова" у науковому стилі?
Твір на тему "Мова" у науковому стилі.
Твір на тему : Бережи мову?
Твір на тему : Бережи мову.
Твір на тему мій обов'язок перед мовою?
Твір на тему мій обов'язок перед мовою.
На странице вопроса Твір на тему "Мова - диво калинове"? из категории Українська мова вы найдете ответ для уровня учащихся 5 - 9 классов. Если полученный ответ не устраивает и нужно расшить круг поиска, используйте удобную поисковую систему сайта. Можно также ознакомиться с похожими вопросами и ответами других пользователей в этой же категории или создать новый вопрос. Возможно, вам будет полезной информация, оставленная пользователями в комментариях, где можно обсудить тему с помощью обратной связи.
Чим для мене є мова мого народу?
Без перебільшення можна сказати, що це одна із найбільших цінностей у житті.
Це те найперше, що оточує недавно народжену дитину.
Мати, батько і їх мова найпершими схилялися над немовлям.
Потім була пісня — мамина колискова, дитяча, жартівлива.
І скрізь чулися рідні, знайомі слова.
Кожна людина обирає собі мову, якою спілкується, інколи таких мов кілька, але рідною буває лише одна ; найпотаємніші думки довіряють найріднішій мові і пишуть вірші загалом найріднішою мовою.
Немає такого письменника, який би не виказав своєї любові до своєї мови, який би не вболівав за її долю.
Мільйони слів, а кожен письменник повинен вибрати свої, створити свою, власну, комбінацію, яку ще ніхто не сказав : Страшні слова, кол вони мовчать, Коли вони зненацька причаїлись, Коли не знаєш, з чого їх почать, Бо всі слова були уже чиїмись.
Хтось ними плакав, мучився, болів, Із них почав і ними ж і завершив.
Людей мільярди, і мільярди слів, А ти їх маєш вимовити вперше.
Найбільше серед письменників переймалися проблемами мови М.
Рильський, П.
Тичина, В.
Симоненко, М.
Куліш, А.
Малишко, і зараз вони тривожать серце і Дм.
Білоусу, і Б.
Олійнику, і Дм.
Павличку, Л.
Костенко, І.
Драчу та багатьом іншим.
А вже про Шевченка і говорити нічого.
Тому що роль мови у житті людини важко переоцінити.
Можна багато говорити про красу, мелодійність, чарівність української мови.
Тільки глухий не оцінить краси української мови.
А яка сила жарту і дотепу в українця!
Багато списано паперу про те, як принижувалася наша мова протягом віків, скільки виходило циркулярів про її заборону.
Про це уже не варто говорити.
З 1991 року українська мова знову здобула статут державної.
Наша мова гідна такого статусу, бо нею можна сказати і найніжніші слова освідчення, і найдотепніші жарти, а зараз вона вчиться бути ще й діловою.
Перед нею великі можливості.
Ось тільки нам, українцям, треба навчитися її поважати, вважати рідною, найкращою.
Бо мова — це сутність людини, це першоелемент народу, нації.
Це не лише засіб творчості, хоч і це її величезний пласт, це — душа народу, його самобутність, неповторність.
Згадайте, як любив і милувався українським словом Мокій у п'єсі М.
Куліша "Мина Мазайло".
Багато письменників ставлять мову в один ряд з Україною, матір'ю, коханою.
Люди України, вчіться у письменників любити свою мову, збагачуйте її, розвивайте, і тоді ви і самі не помітите, як це "диво калинове" зачарує вас навіки.