Українська мова | 5 - 9 классы
Твір роздум чому я поважаю свого друга.
Напишіть твір роздуми з теми, , Людина—коваль свого щастя"?
Напишіть твір роздуми з теми, , Людина—коваль свого щастя".
Твір роздум на тему : У чому справжня цінність людини?
Твір роздум на тему : У чому справжня цінність людини?
Твір роздум на тему : У чому справжня цінність людини?
Твір роздум на тему : У чому справжня цінність людини?
Напишіть пліз твір роздум на тему кого з однокласників я поважаю і чому?
Напишіть пліз твір роздум на тему кого з однокласників я поважаю і чому.
Написати твір роздум чому деякі люди самотні?
Написати твір роздум чому деякі люди самотні.
Чому потрібно берегти природу?
Чому потрібно берегти природу?
Твір роздум.
Твір роздум" у чому сенс життя"?
Твір роздум" у чому сенс життя".
Твір роздум Чому я пишаюся своїм товаришем?
Твір роздум Чому я пишаюся своїм товаришем.
Твір роздум "Чому я пишаюся своїм товаришем"?
Твір роздум "Чому я пишаюся своїм товаришем".
Твір роздум чому я пишаюся своїм другом?
Твір роздум чому я пишаюся своїм другом.
На этой странице сайта вы найдете ответы на вопрос Твір роздум чому я поважаю свого друга?, относящийся к категории Українська мова. Сложность вопроса соответствует базовым знаниям учеников 5 - 9 классов. Для получения дополнительной информации найдите другие вопросы, относящимися к данной тематике, с помощью поисковой системы. Или сформулируйте новый вопрос: нажмите кнопку вверху страницы, и задайте нужный запрос с помощью ключевых слов, отвечающих вашим критериям. Общайтесь с посетителями страницы, обсуждайте тему. Возможно, их ответы помогут найти нужную информацию.
Я дуже люблю читати книжки, мама казала, коли я ще був у другому класі, що я — не дуже сучасна дитина, бо мене важко було відірвати від книжки, а не від "мультика".
Ось саме із книжок я найперше довідався, що таке справжня дружба, у цьому мені допомагали твори Григора Тютюнника, Михайла Стельмаха, Марка Твена, Фенімора Купера, Михайла Зощенка, Антона Чехова.
Але в книжках були описані "їхні", а не "мої" ситуації, багато чого я не міг для себе пояснити.
Тому одного разу я підійшов до мами і сказав : "Мамо, навчіть мене дружити".
Для мами це було несподіванкою, але вона стала розповідати про своїх друзів, які з'явилися у неї ще в шкільні роки.
Із тієї розмови я втямив лише одне — це дуже незвичайне почуття, яке пов'язане з великою повагою до свого друга.
Кілька років тому у нас з'явився в класі новенький, виявилося, що його батьки переїхали жити в Україну з Грузії.
І так сталося, що ми відразу подружилися, можливо, тому, що обидва стали відвідувати спортивну секцію з футболу, яка є в нашій школі.
Я вже на порозі дорослого життя, але та розмова з мамою запала мені в душу, і подумки я часто повертався до неї, коли у мене траплялися труднощі у стосунках з другом.
Так, я вважаю, що мені пощастило, у мене є справжній друг, а не просто приятель чи однокласник.
І знаєте, що нас найбільше зближує?
Не спільні інтереси, захоплення певним видом спорту чи прихильність до творчості якогось актора.
Наша дружба тримається на трьох китах : довіра, повага, прощення.
Перш ніж я усвідомив це, довелося багато пережити й передумати.
І мені здається, що саме книжки, які я прочитав ще в дитинстві, стали мені певною мірою добрими порадниками.
Дивіться такожЯ довіряю своєму другові настільки, що ніколи ніяких сумнівів його вчинки у мене не викликають.
Якось він мені розповів про те, що означають грузинські народні танці, які виконують чоловіки.
У рухах є така деталь : чоловіки притискають руки до грудей, потім розводять їх, ніби розкривають груди і простягають нам свої серця.
Змінюється ритм — згинаються руки : серце закрите, а вам запропоновано братерство, вірність.
Після цієї розмови я теж став придивлятися до наших українських народних танців і, дякуючи другові, помітив дуже багато спільного з грузинськими народними танцями.
Я поважаю думку свого друга, навіть якщо вона мені не подобається або я маю свою, відмінну від його, завжди готовий вибачити свого друга за необдуманий вчинок і сам готовий просити в нього прощення, якщо вчинив негідно.
Бо впевнений, що мій друг міркує так само, як і я.
Ми різні, але поріднені дружбою.
Прекрасні слова Григорія Сковороди підтверджують мою думку : "Я належу до тих, хто настільки цінує друга, що ставить його над усе і вважає друзів.
Найліпшою прикрасою життя".