Українська мова | 5 - 9 классы
ДОПОМОЖІТЬ БУДЬЛАСКАА напишіть есе "Найкращий день".
Підкресліть прикметники.
Будь - ласка допоможіть ?
Будь - ласка допоможіть .
Прикметник, прислівник, займенник, прийменник, на які питанння відповідають?
Прикметник, прислівник, займенник, прийменник, на які питанння відповідають?
Есе на тему : Чому бідніє світ на доброту і щирість?
Есе на тему : Чому бідніє світ на доброту і щирість?
Допоможіть будь ласка!
.
Допоможіть : Аналіз слова за будовою : Посріблені?
Допоможіть : Аналіз слова за будовою : Посріблені.
Який прикметник від слова місто?
Який прикметник від слова місто.
Напишіть твір - роздум на одну із запропонованих тем «Чи потрібне в житті милосердя?
Напишіть твір - роздум на одну із запропонованих тем «Чи потрібне в житті милосердя?
» або «Цей вчинок я вважаю благородним (негідним), тому що…» (вчинок для прикладу оберіть самостійно) будьдаска напишіть на листку.
Допоможіть виконати завдання будь ласка?
Допоможіть виконати завдання будь ласка.
На этой странице вы найдете ответ на вопрос ДОПОМОЖІТЬ БУДЬЛАСКАА напишіть есе "Найкращий день"?. Вопрос соответствует категории Українська мова и уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов классов. Если ответ полностью не удовлетворяет критериям поиска, ниже можно ознакомиться с вариантами ответов других посетителей страницы или обсудить с ними интересующую тему. Здесь также можно воспользоваться «умным поиском», который покажет аналогичные вопросы в этой категории. Если ни один из предложенных ответов не подходит, попробуйте самостоятельно сформулировать вопрос иначе, нажав кнопку вверху страницы.
Ответ : Найщасливіший день у моєму життіЯкий день називають найщасливішим?
Напевне, той день, коли відбулися важливі та цікаві події в житті.
Це той день, який залишив в пам’яті найнезабутніші фрагменти, і пам’ять про них буде зберігатися дуже довго.
Це день, події якого завжди радісно згадувати та розповідати.
Одним із таких днів в моєму житті є той, коли ми з класом їздили на екскурсію в місто Білгород - Дністровський.
Погода в цей день була пречудова.
Рано - вранці ми, радісні та щасливі, зустрілися біля школи з нашою вчителькою.
Кожен почав розповідати про те, як він готувався до екскурсії, і що цікавого з собою захопив.
Всі взяли фотоапарати і вже біля школи почали робити перші кадри майбутнього фоторепортажу.
Коли під’їхав автобус, ми всі дружно зайняли місця в салоні і познайомилися з провідником.
Вона повідомила наш маршрут і пообіцяла розповідати про кожний населений пункт, який ми будемо проїжджати.
Не дивлячись на те, що дорога була далекою, час минув швидко та весело.
За цей час ми слухали розповіді провідника, обмінювалися своїми враженнями.
Коли ми під’їхали, розмови поступово припинилися, і кожен із захопленням став роздивлятися навкруги.
Зупинились ми біля музею.
Там в нас була екскурсія, з якої ми багато дізналися про це місто, про народи, які тут проживали, про видатних людей, які побували в цьому місті.
Далі ми попрямували до легендарної фортеці.
Саме нею славиться Білгород - Дністровський.
Цю фортецю ще називають «Тіра», «Акерман».
Трошки відпочивши, ми відправилися мандрувати по території фортеці.
Все навколо здавалося дивовижним та казковим.
Ми навіть перенеслись в епоху битв того часу.
Величезні дуби, здавалося, своїми верхівками дістають неба.
Приємно було ходити по лабіринтам фортеці.
Піднявшись на найвищу башту, ми окинули зором величезні простори Дністровського лиману.
У цю мить виникає почуття свободи.
Здавалось, лиману немає краю.
Роздивляючись округи з висоти пташиного польоту, я відчула спокій та красу цього краю.
Невипадково О.
С. Пушкін відвідав це місто, яке надихнуло його до написання своїх творів.
Гарна природа спонукає людину замислитися над своїми вчинками та думками, схиляє до союзу та єдності з нею.
Вдихаючи чисте повітря цієї місцевості, здається, що воно трішки відриває тебе від землі.
Мандруючи вузькими лабіринтами, ми зіткнулися з чимось таємним.
Не відчуваючи втоми, ми продовжували мандрувати і кожен раз дивувались все новій і новій красі пейзажу.
Втомлені, але повні незабутніх вражень, ми повернулися в автобус і відправились додому.
За час повернення всі поводили себе дуже тихо.
І скоріше не через втому, а через бажання осмислити все побачене в цей день.
Своїми незабутніми враженнями ми почали ділитися з батьками, які зустрічали нас вдома.
А фотографії допомогли мені назавжди зберегти в пам’яті один з найпрекрасніших і найщасливіших днів у моєму житті.
І я пишаюся тим, що в нашому регіоні є такі куточки, які відомі за межами України, і які залишили пам’ять про наших предків.
Объяснение : не блогадири только лайк и оценку пж поставь.