Українська мова | 5 - 9 классы
Очень прошу рм9 письмовий докладний переказ тексту з елементами опису процесу праці називається випікання хліба.
Докладний письмовий переказ художнього тексту опис Багіри?
Докладний письмовий переказ художнього тексту опис Багіри.
Письмовий твір опис процесу праці за власними спостирежиннями в художньому стил?
Письмовий твір опис процесу праці за власними спостирежиннями в художньому стил.
Допоможіть будь - ласка?
Допоможіть будь - ласка.
Треба написати твір(процесу праці)з елементами опису на тему"Як я готуюсь до Пасхи" Дуже, дуже прошу.
Письмовий докладний переказ тексту Тарас Трясило?
Письмовий докладний переказ тексту Тарас Трясило.
Подскажите где можно найти твір переказ для 7 класу під назвою випікання хліба?
Подскажите где можно найти твір переказ для 7 класу під назвою випікання хліба?
Твір опис процесу праці?
Твір опис процесу праці.
Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму ?
Письмовий докладний переказ тексту розповідного характеру з елементами роздуму .
Народні звичаї.
Твір на тему "Опис процесу праці" ?
Твір на тему "Опис процесу праці" .
Урок мовленнєвого розвитку Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису дій у художньому стилі Хліб на столі?
Урок мовленнєвого розвитку Стислий письмовий переказ розповідного тексту з елементами опису дій у художньому стилі Хліб на столі.
У незнайомому лісі докладний переказ з елементами опису прироби?
У незнайомому лісі докладний переказ з елементами опису прироби.
На этой странице находится ответ на вопрос Очень прошу рм9 письмовий докладний переказ тексту з елементами опису процесу праці називається випікання хліба?, из категории Українська мова, соответствующий программе для 5 - 9 классов. Чтобы посмотреть другие ответы воспользуйтесь «умным поиском»: с помощью ключевых слов подберите похожие вопросы и ответы в категории Українська мова. Ответ, полностью соответствующий критериям вашего поиска, можно найти с помощью простого интерфейса: нажмите кнопку вверху страницы и сформулируйте вопрос иначе. Обратите внимание на варианты ответов других пользователей, которые можно не только просмотреть, но и прокомментировать.
Із давніх давен хліб у великій пошані в нашого народу.
Подивіться одинадцятитомний "словник української мови” (к.
, "Наукова думка”, 1970–1980), і ви побачите як багато значень маєслово "хліб”.
Шанобливе ставлення донього підкреслюють і народні прислів’я : "без хліба суха бесіда”, "хліб усьомуголова” тощо.
Раніше в україні на щодень пеклижитній хліб.
Якщо борошна до новоговрожаю не вистачало, домішуваливисівки, товчену картоплю, гарбуз, суху лободу.
Вчиняли його на заквасці, місили у дерев’яній діжі.
Випіканняхліба мало свої правила, було, по суті, цілим обрядом.
Порожню діжу, прикриту рушником, ставили на покуті.
Хлібу кожній хаті обов’язково лежав на столі, а біля нього стояла сіль.
У неділю і свята з житнього абопшеничного борошна пекли пампушки, пиріжки з сиром, маком, картоплею, капустою, ягодами, із прісного тіставипікали коржі та млинці.
Їжею і окрасою був хліб на різнихсвятах та в обрядах.
І тепер жодневесілля не обходиться без кораваю, а донього випікають ще шишки, калачі, лежні тощо.
Готування та частування весільнихгостей короваєм належать до найбільшпоетичних дійств народного весілля.
Пекти його запрошували жінок, у сім’яхяких була злагода.
На корж ("підошву”) наліплювали з тіста шишки, птахіві саджали коровай у піч.
А на весіллі в урочистій обстановцістароста вирізав верхівку короваю і підносив на тарілці молодим.
Дітям дарували шишки.
Оздоблення короваю качечками, голубами, гілочками уособлювалопобажання продовження роду, щасливого подружнього життя, достатку і т.
Ін. Із хлібом ідуть на родини, поминальний обід.
У новорічні свята, обов’язковопечуть пироги, їх подають колядникам, щедрівникам, несуть разом з кутеюродичам.
На волинському поліссі, якноворічні гостинці дітям, випікаютькалачики, а на полтавщині пряники уформі вершників, панянок.
Коли дивишся на цих рожевих"коників”, "панянок”, згадуєш і своєдитинство.
У важкі повоєнні роки привозили такі гостинці з базару.
Це булосправжнє свято для нас.
Для кожної сімейної чи громадськоїподії пряники мали свій малюнок, свійсимвол.
Наприклад, на весілля у селахзіньківського району полтавськоїобласті випікали їх із зображенням сонця, зірок, квітів, дерев.
Витиснені дошкою пряники - медяники й нині печуть на весілля, "баранцями” та "кониками” запрошують гостей.
В опішні та довколишніх селах пряники нерідко можна бачити у хатах якдекоративну прикрасу.
На комині, умиснику чи на підвіконні стоять вонирозмальовані, привертаючи увагу івикликаючи добру усмішку в кожного, хто зайде до хати.
З хлібом на вишитому рушникуішли навесні оглядати поле, йшли сіяти, жати.
Випікали й балабушки, якігодилося давати худобі та класти узасіки з зерном, щоб накликати кращий урожай.
9 березня – в день повернення птахів із теплих країв – випікали "сорок”, "жайворонків” і давали їхдітям, які виходили на околицю селакликати весну, вітати її прихід ("закликати”).
Із хлібом - сіллю ми нині зустрічаємоі проводжаємо гостей, підносимо йогоювілярам.
Та хочеться, щоб хоч до свят нашахлібопекарська промисловість виявляла більше творчої ініціативи і випікаладо хліба ще й різноманітне печиво зарецептами народної кулінарії.
Йогоохоче купували б до святкового столу, на гостинець дітям, а наші гості – ще й як сувенір із України.