Українська мова | 5 - 9 классы
Переказ твору усмішка сухомлинського.
Переказ твору колядники 6 клас?
Переказ твору колядники 6 клас.
Переказ твору місто на камені швидко?
Переказ твору місто на камені швидко.
Переказ твору вiдповiдальнiсть скорочено?
Переказ твору вiдповiдальнiсть скорочено.
Переказ твору Козацькі чайки(А?
Переказ твору Козацькі чайки(А.
Кащенка).
Переказ твору" Запорізька Січ "срочно?
Переказ твору" Запорізька Січ "срочно.
Стислий переказ твору чудодійна любка?
Стислий переказ твору чудодійна любка.
Переказ твору "Неопалима купина "?
Переказ твору "Неопалима купина ".
Напишите переказ по твору?
Напишите переказ по твору!
Пожалуйста!
СРОЧНО!
Стислий переказ твору "духовні джерела відродження"?
Стислий переказ твору "духовні джерела відродження".
Скласти план до твору Усмішка РЕБЯТА ПОМОГИТЕ СРОЧНО ПЖ?
Скласти план до твору Усмішка РЕБЯТА ПОМОГИТЕ СРОЧНО ПЖ.
На этой странице находится вопрос Переказ твору усмішка сухомлинського?, относящийся к категории Українська мова. По уровню сложности данный вопрос соответствует знаниям учащихся 5 - 9 классов. Здесь вы найдете правильный ответ, сможете обсудить и сверить свой вариант ответа с мнениями пользователями сайта. С помощью автоматического поиска на этой же странице можно найти похожие вопросы и ответы на них в категории Українська мова. Если ответы вызывают сомнение, сформулируйте вопрос иначе. Для этого нажмите кнопку вверху.
Був сонячний травневий ранок.
На зелених луках, що починалися одразу ж за селом, розквітнули жовті кульбабки, дзвеніли бджоли й джмелі, в блакитному небі грав на срібних струнах жайворонок.
Цієї тихої ранкової хвилини з хати вийшла маленька дівчинка.
У неї були блакитні очі, біле, мов спіла пшениця, волосся.
Вона почимчикувала зеленими луками.
Побачила барвистого метелика й усміхнулась, їй стало так радісно, що захотілося, аби цілий світ бачив її усмішку.
Усміхалася дівчинка й тупала за метеликом.
Він летів повагом, не поспішаючи.
Коли це дівчинка побачила діда.
Він ішов їй назустріч.
Погляд його був похмурий, брови насуплені, в очах — злість.
Дівчинка несла назустріч дідові усмішку.
Вона сподівалася : ось зараз і він усміхнеться.
Невже в такий радісний день можна бути похмурим і непривітним?
Уже в глибині її душі піднялася маленька хвиля страху, але вона усміхалась, вона несла назустріч дідові свою усмішку й закликала його : «Усміхніться й ви, дідусю!
»
Та дід не усміхнувся.
Погляд його залишався похмурим, брови — насупленими, очі — злими.
Страх оволодів серцем дівчинки.
Усмішка погасла на її лиці.
І тої ж хвилини їй здалося, що затьмарився, спохмурнів цілий світ.
Зелений луг посірів.
Жовті сонечка кульбабок перетворилися на фіолетові плями, блакитне небо стало блідим, а срібна пісня жайворонка тремтіла, мов той струмок, що ось - ось помре.
Дівчинка заплакала.
За хвилину дід уже був далеко.
Вона бачила тепер його спину, але й спина здавалася їй злою і непривітною.
Дівчинка йшла собі луками далі.
Її серце затремтіло, коли вона побачила — знову назустріч хтось іде.
Придивляється — аж то бабуся, з ціпком старенька дибає.
Дівчинка насторожилась і запитливо глянула в її очі.
Бабуся усміхнулась.
І такою доброю та щирою була усмішка, що цілий світ навколо дівчинки знову ожив, заграв, заспівав, переливаючись різними барвами.
Мов маленькі сонця, знову заясніли кульбабки, задзвеніли бджоли й джмелі, заграв на срібних струнах жайворонок.