Українська мова | 5 - 9 классы
Які особливості наголосу в українській мові?
Синоніми?
Синоніми.
До. Слова.
Сонце.
На. Українській.
Мові.
Діалог на українській мові 25 реплік?
Діалог на українській мові 25 реплік.
Текст про кошеня на українській мові?
Текст про кошеня на українській мові.
Є в українській мові префікс "о„?
Є в українській мові префікс "о„?
Синкан про щастя на українській мові?
Синкан про щастя на українській мові.
Чи завжди рід іменників у російській та українській мовах збіга ється?
Чи завжди рід іменників у російській та українській мовах збіга ється?
Назви іменники, які в українській мові мають інший рід.
Розповідь про хобі на українській мові?
Розповідь про хобі на українській мові.
Які нові слова в українській мові?
Які нові слова в українській мові?
Українські слова із наголосами змінені за останні роки?
Українські слова із наголосами змінені за останні роки.
Написати оголошення на українській мові?
Написати оголошення на українській мові.
На этой странице сайта размещен вопрос Які особливості наголосу в українській мові? из категории Українська мова с правильным ответом на него. Уровень сложности вопроса соответствует знаниям учеников 5 - 9 классов. Здесь же находятся ответы по заданному поиску, которые вы найдете с помощью автоматической системы. Одновременно с ответом на ваш вопрос показаны другие, похожие варианты по заданной теме. На этой странице можно обсудить все варианты ответов с другими пользователями сайта и получить от них наиболее полную подсказку.
До особливостей наголошування слів української мови належать : – наголошування слів з рухомим наголосом (віз, везла́) ; – наголошування слів з усталеним наголосом, переважно іншомовних (кварта́л, кіломе́тр, аристокра́тія) ; – подвійне наголошування слів (за́вжди́, по́ми́лка) ; – наголошування складних слів (прива́тнорабовла́сницький, ра́боторгі́вля) ; – наголошування іншомовних слів, які можуть становити труднощі у вимові (фено́мен, до́гмат, гене́зис) ; – наголошування слів, форм слів, відповідники яких у російській мові або в діалектному мовленні мають відмінні наголоси (ки́дати, нови́й, ви́падок, віднести́, ) ; – наголошування слів з метою розрізнення їх значень (ви́ходити і виходи́ти, забі́гати і забіга́ти).
В українській мові є правила акцентуації, які поширюються на певні групи слів : – дієсловавести́, нести́і под.
Мають наголос на останньому складі, словобутив інфінітиві та у формах майбутнього часу – на першому, а в минулому часі одн.
(жін.
Та сер.
Р. ) й мн.
– на останньому (бу́де, бу́дуть, була́, були́тощо) ; – іменники на - аннянаголошуються, як їх твірні дієслова (розв’яза́ння, планува́ннятощо) ; у двоскладових іменниках наголошується останній склад (знання́, звання́тощо) ; – абстрактні іменники на - ин - а, утворені від прикметників, мають наголос на останньому складі (величина́, новина́тощо) ; – географічні назви на - щин - а, - чин - амають такий наголос, як і слова, від яких вони утворені (Ки́ївщина, Доне́ччина) ; – відіменникові та віддієслівні іменники з префіксамиви - , від - , за - , на - , над - , об - , пере - , під - , по - , при - , про - , роз - , мають наголос здебільшого на префіксах (за́хід, ро́зстріл, за́тишок, пере́біг, при́повідкатощо) ; виняткирозгро́м, зачи́н, набі́р ; – переважна більшість іменників у множині має наголос на закінченні (листки́, сторінки́тощо) ; – однаково наголошуються слова такого типу творення, якаристокра́тія, демокра́тія ; діало́г, катало́гтощо ; числівникиодина́дцять, чотирна́дцять, п’ятдеся́т, шістдеся́ттощо ; більшість слів однакового типу творення мають різний наголос, напр.
: вимика́ч, шука́чівини́щувач, випро́стувач ; міліме́тр, кіломе́трібаро́метр, термо́метртощо.