Українська мова | 5 - 9 классы
Просте реченя с одноридним членом речення.
РЕЧЕННЯ З ОДНОРИДНИМИ ЧЛЕНАМИ?
РЕЧЕННЯ З ОДНОРИДНИМИ ЧЛЕНАМИ.
РЕЧЕННЯ З ЗВЕРТАННЯМИ СЛОВАМИ.
Написати 5 речень з одноридними членами речення и?
Написати 5 речень з одноридними членами речення и.
Що таке одноридни члены реченя?
Що таке одноридни члены реченя.
Что такое одноридни члени реченя?
Что такое одноридни члени реченя.
10 речень з одноридными членами?
10 речень з одноридными членами.
Що таке одноридни члени речення?
Що таке одноридни члени речення?
Реченя з килькома рядами одноридных членив реченя?
Реченя з килькома рядами одноридных членив реченя.
5 речень з одноридными членами реченя?
5 речень з одноридными членами реченя.
Тема3 речення з одноридними членами?
Тема3 речення з одноридними членами.
Помогите скласти речення з одноридними членами?
Помогите скласти речення з одноридними членами.
Если вам необходимо получить ответ на вопрос Просте реченя с одноридним членом речення?, относящийся к уровню подготовки учащихся 5 - 9 классов, вы открыли нужную страницу. В категории Українська мова вы также найдете ответы на похожие вопросы по интересующей теме, с помощью автоматического «умного» поиска. Если после ознакомления со всеми вариантами ответа у вас остались сомнения, или полученная информация не полностью освещает тематику, создайте свой вопрос с помощью кнопки, которая находится вверху страницы, или обсудите вопрос с посетителями этой страницы.
Речення з однорідними членами.
Кома між однорідними членами
Однорідними називаються члени речення, що виконують одну синтаксичну функцію та пояснюють той самий член речення.
Однорідні члени речення мають такі ознаки : - займають позицію одного члена речення ; - пов’язані між собою сурядним зв’язком ; - пов’язані з тим самим членом речення підрядним зв’язком ; - виражають однотипні поняття ; - мають переважно однакове морфологічне вираження.
Однорідними можуть бути як окремі члени речення (присудки, підмети, додатки, означення, обставини), так і цілі сполучення слів у середині речення : Були і ревнощі, і муки, і докори, і вірші, розпачем налиті — однорідні підмети.
Там хати садками вкриті, срібним маревом повиті — однорідні присудки.
І барвінком, і рутою, і рястом квітчає весна землю, мов дівчину, в зеленому гаю — однорідні додатки.
Береги річки положисті, з великими піщаними плесами, з рідкими кущиками верболозу — однорідні означення.
Яблуні дихали цвітом росяно, червоно, біло — однорідні обставини.
Однорідні члени речення, що не мають при собі пояснюючих слів, називаються простими : Жито, пшениця і овес — усе разом поспіло й посохло.
Однорідні члени речення, при яких є пояснюючі слова, називаються поширеними : На вулиці за хвірткою спинилося двоє перехожих — селянин у брилі і селянка з порожньою сулією з - під молока.
Зверніть увагу!
Не належать до однорідних членів речення : - слова, що повторюються з метою підкреслення тривалості дії, множини предметів : Іде Котигорошко тим лісом, іде та й іде ; - слова у фразеологічних зворотах : ні риба ні м’ясо, і вдень і вночі, ні те ні се ; - слова в однаковій формі, що виступають єдиним присудком : Піди виглянь надвір.
Способи поєднання однорідних членів речення можуть бути : без сполучників, лише сполучниками сурядності, а також комбінованими — безсполучниковим і сполучниковим зв’язками : А я дивлюсь на сизий від води городець, на розпатлані дерева саду, на віхті туману — без сполучників.
Широка й безкрая долина зачорніла поміж пологими горами — сполучник сурядності.
Нехай же слово, слово золото, печалиться, сміється і цвіте — комбінований.
Граматичними засобами вираження однорідності є сурядні сполучники : - єднальні : і (й), та (в значенні і), і - і, ні - ні, ані - ані : І сниться їй той син Іван і уродливий, і багатий.
- протиставні : а, але, та (в значенні а), однак, проте, тільки, хоч, зате, а також парні сполучники хоч.
Але, хоч.
Проте, хоч.
Зате : Тече вода в синє море, та не витікає.
- розділові : або, чи, а чи, хоч, чи то, як не.
То, то.
То, не то.
Не то, чи то.
Чи то, чи.
Чи : У Килини та Горпини як не свадьба, то родини.
Розділові знаки між однорідними членами речення
Кома ставиться : - між однорідними членами, коли немає сполучників : Не дивися так привітно, яблуневоцвітно, не милуй мене шовково, ясносоколово.
- між однорідними членами речення, з’єднаними протиставними сполучниками : Полетіла б я до тебе, та крилець не маю.
- між однорідними членами речення, з’єднаними повторюваними сполучниками : А човен колихається й колихається, вихоплює з пожмакованих хвиль то плескіт, то зітхання, то клекіт, то гнів.
- між парами однорідних членів, з’єднаних сполучниками : Крик та гук, регіт та жарти стоять над річкою.
- перед другою частиною парного сполучника як.
Так, не тільки.
А й, хоч.
Але (та), не так.
Як, що з’єднує однорідні члени : Людина має бути не тільки здоровою, а й гарною.
- коли частина однорідних членів речення з’єднана безсполучниково, а частина — повторюваними сполучниками і (й), та ( = і), кома ставиться між усіма однорідними членами, у тому числі і між першими двома (перед першим сполучником) : Я пам’ятаю вчительку мою, просту, і скромну, і завжди спокійну.
Кома не ставиться : - коли розділові та єднальні сполучники вжиті один раз : Вода при березі починала каламутитись і жовкнути.
- між двома дієсловами в однаковій формі, що вказують на рух і його мету : Ой ти, гарний Семене, прийди сядь коло мене.
Але : Приходь, посидимо (різні форми дієслів) ; - між двома однаковими або близькими за значенням словами, з яких друге вжито з часткою не, якщо така словосполука є одним цілим : Вона на нього дивиться не надивиться, дише не надишеться.
- у стійких фразеологічних висловах : ні риба ні м’ясо, і сміх і гріх, і вдень і вночі, ні живий ні мертвий, ні пуху ні пера тощо.